Велокомп’ютер – електричний прилад з автономним живленням, що відображає на екрані  показники руху велосипедиста, стан організму, місцезнаходження в просторі. Велокомп’ютер не просто спідометр велосипеда, дозволяючий вимірювати тільки швидкісні характеристики. Сьогодні це повноцінна панель вимірювальних пристроїв тільки в мініатюрі. Крім основних задач – відображати швидкісні параметри руху (середню, максимальну і поточну швидкість, відхилення від середньої швидкості), часові параметри руху (час в дорозі, секундомір і датчик реального часу, пройдений шлях), параметри відстані (загальний пробіг, пробіг за день), в різноманітних моделях реалізовані і допомагаючи функції – вимірювання температури, влаги повітря, функції барометра і альтимера, пульсометр, функції аналізу данних через передачу данних в особистий комп’ютер. Усі сучасні велокомп’ютери можна розділити на безкабельні і кабельні. У кабельних від датчиків, які прикріплюються на колесі і шатунах буде ідти кабель на кермо до велокомп’ютера, а у безкабельних моделей кабелі відсутні – передача данних відбувається радіосигналом через ефір.У давні часи тренувальний процес велосипедистів не мав такого рівня розвитку як сьогодні. Пристрій був по суті дерев’яним іграшковим коником, тільки на двох колесах, “вершник” якого повиннен штовхати його ногами. На протязі століть відбувався політичний, економічний, суспільний розвиток людської діяльності. У кожній сфері діяльності були відкриття, особливо у велосипедному спорті, який за час свого розквіту та існування став не тільки чудовим видом спорту,  а ще й чудовим способом покращення загального стану здоров’я, засобом пересування та туризму. У давні часи складно говорити что інновації, все ж таки на нашу думку можу сказати, що виникнення цього виду спорту спонукало виникненню багатьох нововедень у сфері спорту. Перші представники велосипедного спорту змагалися у вовняній велоформі. Ніхто навіть не замислювався про велокомп’ютер, шоломи, велосипедні туфлі або про різновиди велосипедів. З виникненням інновацій у сфері спортивної психології, медицини, технологій активно розвивася велосипедний спорт, зо стрімко впливало на тренувальний процес спортсменів, і покращувало їх результати на тренуваннях та на змаганнях. Наприклад, навіть з виникненням легкої еластикової форми, на данний час велосипедисту комфортно їздити на велосипеді і він почуває себе впевнено, що є однією із важливих ланок. На нашу думку велосипедна форма відіграє велику роль у тренуванні і змагальній діяльності. Перш за все спортсмену повинно бути комфортно при їзді, нічного не повинно передавлювати. Сучасні виробники виготовляють форму,  яка утримує прохолоду чи навпаки тепло. Ящко уявити, що жінки змагаються зараз у платтях неможливо. Для велосипедистів того часу велосипеди були перш за все символом свободи. Тобто, можно було сісти самому та поїхати куди треба і не залежати від візників. Жінкам на велосипеді було їздити непристойно. Але жінкам було і так важко їздити, ажде вони катались у довгих сукнях. До того ж велосипед вважали небезпечним транспортним засобом. В середині 19 століття велосипеди були настілько мало розповсюджені, що їх включали у циркові програми. За допомогою медичних іновацій та з розвитком медицини, тепер тренери та спортсмени знають, які м’язи працюють при їзді на велосипеді. Адже коли тільки винайшли велосипед, і перший раз за ним їздили, люди не мали знань у сфері медицини спорту. При їзді задіяні відразу кілька груп м’язів :1.Сідничні. Саме завдяки сідничним м’язам забезпечується стійке положення “в сідлі”, зберігається рівновага при їзді. Ця група м’язів працює дуже активно.
2.Черевні. На пресі лежить відповідальність за збереження рівноваги, відповідно черевні м’язи стають міцними і накаченими.
3.М’язи верхньої частини ніг. При тривалій їзді вони отримують колосальне навантаження.
4. М’язи нижньої частини ніг. При натисканні на педаль велосипеда вступають литкові і сухожильні м’язи, розташовані під колінами.
5.Згинач стегна. Цей м’яз розташований в паховій області і виконує важливу функцію: дає нам можливість зігнути ногу в колінні і розігнути стегно.На данний час на тренуваннях застосовуються різноманітні гаджети та пристрої. Зрозуміло, що у давні часи люди не замилювалися о гаджетах, яі будуть вдосконалювати їзду на велосипеді. До гаджетів, які застосовуються при тренуванні відносяться: велокомп’ютер, велосипедне освітленя. Це потрібно, щоб зробити спортсмена помітним ввечері або вночі, шолом, автоматична система змазування ланцюга. Пристрої призначені для вдосконалення  управління тілом у велосипедистів і дозволяє підвищити ефективність тренування. Такі пристрої дозволяють імітувати різні природні умови траси, такі як підйом у гору, спуск з гори по горизонтальній місцевості.